Правила  роботи  з  тривожними  дітьми.

1.           Уникайте  змагань  та  будь-яких  видів  робіт  на  швидкість.

2.           Не  порівнюйте  дитину  з  іншими.

3.           Частіше  використовуйте  вправи  на  релаксацію.

4.           Сприяйте  підвищенню  самооцінки  дитини, частіше  хваліть  її, але  так, щоб  вона  розуміла  за  що.

5.           Частіше  звертайтеся  до  дитини  на  ім’я.

6.           Демонструйте  зразки  впевненої  поведінки, будьте  в  усьому  прикладом  для  дитини.

7.           Не  ставте  до  дитини  завищених  вимог.

8.           Будьте  послідовними  у  вихованні  дитини.

9.           Намагайтеся  роботи  дитині  якнайменше  зауважень.

10.      Не  принижуйте  гідність  дитини, караючи  її.

Дотримуючись  цих  правил, легко  здійснювати  корекційну  роботу  з  такими  дітьми.

Робота  з  неординарними  дітьми  теж  починається  з  діагностики, визначення  самої  проблеми. З  цією  метою  можна  використовувати  проективні  методики  «Моя  сім’я», «БДЛ», анкетування  вихователів  та  батьків  за  методикою  «Двор». Під  час  спостереження  за  дітьми  слід  враховувати  критерії  визначення  певного  виду  емоційного  відхилення. Ось  деякі  з  них.

(Психолог № 5, 2005. Стор. 21,23.)

Критерії  визначення  тривожності.

1.     Постійне  хвилювання.

2.     Складність  зосередитись  на  чомусь.

3.     М’язове  порушення (наприклад, м’язів  обличчя, шиї).

4.     Роздратованість.

5.     Порушення  сну.

Керуючись  цими  критеріями, можна  досить  легко  встановити  проблему  дитини. Враховуючи  глибину  прояву  емоційного  відхилення, її  складність, можна  планувати  й  розробляти  корекційні  програми, які  обов’язково  мають  враховувати  основні  правила  роботи  з  кожною  групою  неординарних  дітей.

У  рамках  корекційних  занять  слід  застосовувати  такі  форми  роботи:

- психогімнастичні  вправи  та  етюди;

- читання  відповідної  літератури  та  розігрування  окремих  ситуацій  з  подальшим  їх  обговоренням;

- казкотерапія;

- піщана  терапія;

- релаксації, медитації, аутотренінг;

- слухання  відповідної  музики;

- малювання  на  задану  тематику;

- рухливі  ігри  певної  спрямованості.

Роботу  можна  проводити  як  індивідуально, так  і  групою  по  5-7  осіб (залежно  від  складності  випадку) 1  раз  на  тиждень, тривалістю  до  30  хвилин. Кількість  занять: 10-12.

Під  час  корекційної  роботи  з  агресивними  дітьми  досить  ефективною  є  гра  з  піском. Він  діє  на  дітей  як  магніт. Перш  ніж  вони  встигають  усвідомити, що  вони  роблять, їх  руки  самі  починають  просіювати  пісок, будувати  тунелі, гори  та  русла  річок. А  якщо  до  цього  додати  мініатюрні  іграшки – з’являється  цілий  світ, розігруються  драми, і  дитина  цілком  поринає  у  світ  гри.

Гра  з  піском  дає  дитині  можливість  подолати  наслідки  психологічних  травм  за  допомогою  екстеріоризації  фантазій  та  формування  відчуття  контролю  над  своїми  внутрішніми  імпульсами. Встановлення  зв’язку  з  підсвідомими  спонуканнями, особливо  з  архетипом, їх  вираження  в  символічній  формі  значно  полегшує  здорове  функціонування  психіки.

Гра   з  піском – це  процес, піщаний  лоток –засіб, а  піщаний  світ – закінчений  продукт.

Для  ігор  з  піском  використовують  піддони  розміром  70х50х8 см. Внутрішня  частина  піддону  забарвлена  в  блакитний  колір  для  імітації  води. Розміри  лотка  мають  велике  значення, оскільки  діти  можуть  охопити  піщаний  світ  одним  поглядом  без  зайвих  рухів  голови. До  того  ж  у  дитини  є  можливість  зробити  вибір  з  великої  кількості  мініатюрних  іграшок  та  предметів.

Групи  іграшок:

-         люди: лялькова  сім’я, професії, військові, казкові  герої, міфічні  герої;

-         будівлі: будинки,школи, палаци, замки, тощо;

-         машини: сухопутні, водні, космічні, бойові;

-         тварини: домашні, дикі, доісторичні;

-         рослини: дерева, кущі, овочеві  культури, квіти;

-         будови: мости, огорожі, ворота;

-         природничій  матеріал: раковини, камінці, кісточки;

-         символічні  предмети:  талісмани, коштовності, «скарби».

Ігри  з  піском  нерідко  відображають  схильність  дітей  до  повторення  зображень  хаосу, боротьби, розв’язання  конфлікту.

Суть  піщаної  терапії  полягає  в  тому, що  гру  з  піском  не  можна  інтерпретувати. Психолог  має  виконувати  роль  уважного  глядача  та  спостерігача. Позиція  психолога – це  «активна  присутність», а  не  керування  процесом. Процес  гри  та  драматизація  вивільнює  заблоковану  енергію  та  активізує  можливості  самозцілення, закладені, як  вважав  Карл  Гюстав  Юнг  (1964р) у  людській  психіці.

Консультування  з  використання  гри  з  піском  не  знає  вікових  обмежень. Його  можна  використовувати  в  роботі  з  дворічними  дітьми  та  дорослими  будь-якого  віку. Вивільнення  енергії  приводить  до  її  трансформації, що  дає  змогу  спрямувати  трансформовану  енергію  на  розвиток  особистості  та  подальше  навчання.

Результат  спільної  роботи  батьків, вихователів, психологів  є  покращення  статусу  цих  дітей  у  групі  однолітків, підвищення  їхньої  самооцінки, самовпевненості, зниження  агресивності. А  після  переходу  до  школи  покращується  адаптація  до  умов  шкільного  життя.

Кожна  дитина  має  право  на  підтримку  та  розуміння  з  боку  дорослого, а  наше  завдання  психологів – надати  їй  таку  можливість.

Психолог  №23-24,  2005р, стор. 35.