ТРЕНІНГ-СЕМІНАР 2
Бесіда «Я»-повідомлення» і «Ти»-повідомлення»
Часто вчитель потрапляє у скрутні педагогічні ситуації, які вимагають неабияких емоційних витрат і які провокують учите¬ля на грубощі. Однак грубощів у спілкуванні можна уникнути, якщо опанувати техніку «Я»-повідомлення» і «Ти»-повідомлен-ня» — вміти прийнятним чином вербалізувати емоційні стани. Ця техніка — спосіб заміни неконструктивних зауважень і про¬явів образи. Вона має два підвиди:
• вербалізація власного емоційного стану;
• вербалізація емоційного стану партнерів (у нашому випад¬ку — учня).
Наприклад, вербалізація власного емоційного стану може висловлюватись так: «Те, що ви зараз сказали, мене дуже за¬смутило. Я навіть не знаю, що робити далі».
Психологічний коментар. Використовуючи «Я»-повідомлен-ня», людина не акумулює в собі негативних емоцій, а вербалізує їх. З іншого боку, така вербалізація підказує партнеру, яку дію спричиняють його слова і вчинки, тобто допомагають виробити рефлексію у партнера по спілкуванню. Формально такий вислів не є зауваженням партнеру, пряма оцінка тут відсутня. Вербалі¬зація стану партнера, яка може бути виражена за допомогою «Ти»-повідомлення» («Здається, ви зараз напружені»), дозволяє показати партнеру, що його розуміють і приймають. Це знижує агресію і сприяє порозумінню.
Правила спілкування
Для того, аби якнайкраще зрозуміти емоційний стан учня, під час взаємодії з ним необхідно дотримуватись кількох про¬стих правил (ми рекомендували вчителям ці правила записати і вдома обдумати корисність кожного з них).
1. Підтримувати постійний зоровий контакт.
2. Якщо можна, не перебивати.
3. Намагатися не давати порад, якщо в цьому немає потреби.
4. Підбивати підсумки того, що ви почули.
5. Робити рефлексивні зауваження, показуючи, що ви ро-
зумієте те, що відчуває інший.
Психологічний коментар. Дотримання запропонованих правил сприяє розвиткові рефлексії, дозволяє будувати комунікативну взаємодію професійніше, а отже, уникати лихослів'я у процесі спілкування з учнями.

Сюжетні ігри «Шкільні будні»
Чимало вчителів підняли іншу проблему, яка є дотичною до нашої, — стосунки між учителями і шкільною адміністрацією, відносини між колегами.
Нестриманість, роздратованість і, зрештою, лихослів'я до учня і є наслідком негараздів у педагогічному колективі. У зв'язку з цим разом з учителями було розроблено декілька сюжетних ігор, що віддзеркалюють шкільні будні і в яких слід уміти поводитися так, щоб не втратити душевної рівноваги. У результаті програвання цих ситуацій учителі змогли ви пра¬цювати конструктивні способи їхнього врегулювання. Коротко опишемо запропоновані сюжети, які підказало саме життя.
Розв'язуватись ці ситуації повинні були «Я»-повідомленнями» і «Ти»-повідомленнями».
1. Учитель був на лікарняному. Коли вийшов на роботу, то
з'ясувалося, що учні не засвоїли матеріалу, який читав колега,
котрий його заміняв.
— Шановна, ви мене заміняли, але я не бачу результатів. Учні теми не засвоїли, письмові роботи ви залишили перевіряти мені. Що ж це за заміна?
2. Учитель іде на урок. Перед дверима класу на нього чекає
завуч:
— Чи не бажаєте ви запросити мене до себе на урок? Психологічний коментар. Програвання типових для шкільного
життя конфліктних ситуацій дозволяє виробити психологічно доцільні способи взаємодії, уникати нетактовності у спілку¬ванні, сприяє гармонізації стосунків між учителями, розвиває рефлексію.
Вправа «Учень»
Кожен з учителів по черзі давав визначення слову «учень». Перше речення неодмінно таке: «Учень — це...». Далі кожен закінчує вислів так, як вважає за потрібне. При обговоренні увага акцентувалась на позитивних визначеннях (вигадник, непередбачуваний, наше дзеркало, унікальна особистість, не-розкритий талант тощо).
Психологічний коментар. Вправа дозволяє гармонізувати стосунки з учнями, виробити позитивне ставлення до них, а отже — розвиває емпатію.